Моделювання інтерактивних прийомів
|
№ п/п
|
Етапи уроку
|
Зміст інтерактивних прийомів
|
|||
|
І
|
Актуалізація опорних знань
|
|
|||
|
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
9)
10)
11)
12)
13)
14)
15)
16)
17)
18)
19)
20)
21)
22)
23)
24)
25)
26)
27)
28)
29)
|
«Круговий огляд»
«Метод Ривіна»
«Перекладач»
«Чиста дошка»
«Дерево знань»
«Коло ідей» (Раунд Робін, кругова система)
«Дискусійна сітка Алвермана»
«Аукціон»
«Інтелектуальна розминка»
"Вірю - не вірю"
«Так — ні»
«Бліц опитування по ланцюжку»
« Взнай мене»
«Лицарський турнір»
Диктант для «шпигуна»
«Знайди помилку»
«Сніжна грудка»
«Місткий кошик»
«Пінг-понг»
«Лото»
«Рецензія»
«Щадне опитування»
«Тихе опитування»
«Опитування у формі діалогічної пари»
Робота з текстовими матеріалами
«Поєдинок»
«Пошта»
«Шпаргалка»
« Історичний футбол»
|
Клас
ділиться на групи. Вчитель готує зазделегідь плакати із запитаннями. Кожна
група отримує маркер певного кольору та обирає будь-який плакат із
запитанням. Протягом 1 хв кожна група відповідає письмово на своє запитання,
після чого переходить до нового плакату (групи рухаються за годинниковою
стрілкою). Тепер завдання групи полягає в тому, щоб проаналізувати відповідь
попередньої групи, доповнити її чи виправити помилки, якщо такі є. Робота
триває доти, поки учні не повертаються до першого плакату.
Використання
методу Ривіна передбачає:
- уважне прочитання тексту;
- виокремлення нових слів і словосполучень;
- з’ясування значень виокремлених слів і
словосполучень;
- складання речень з виокремленими словами чи
словосполученнями;
виокремлення ключового слова або словосполучення;
- складання речення з ключовим словом чи
словосполученням для передачі основної ідеї тексту;
- обговорення та запис у зошит кращого речення;
-підбір запитань до тексту.
Метод
доцільно застосовувати під час визначення понять чи термінів. Учитель дає
завдання опрацювати пункт 10 «Мусульманська культура» та виписати всі нові терміни
та поняття. Клас поділено на два варіанти: перший — записує і тлумачить нові
терміни на основі наукового історичного словника, другий - «перекладає»
тлумачення термінів доступною мовою.
У
міру надання учнями відповіді на запитання вони знімають з дошки.
Умови
гри: учні (кількість визначає вчитель) знімають з дерева «листочки» з
питаннями, які вони самі придумали на попередньому уроці, і стисло пояснюють
їх.
Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань,
створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне
й те саме завдання, яке складається з
декількох питань (позицій), що групи представляють по черзі.Можна
виконати завдання письмово. Вчитель
збирає всі картки і складає список
зазначених у них ідей на дошці або
починає дискусію, користуючись
інформацією з карток.
Щоб проілюструвати цей вид групової роботи, скористаємося
тими ж
запитаннями. Але цього разу учні мають протягом 1—2 хвилин заповнити таблицю, після чого
обговорити в парах записи в таблиці.
Позитивні чи негативні наслідки для України мала Варшавська угода?
Так Ні
Потім учні об'єднуються на
групи за поглядами,
і кожна група відстоює свою думку. Даний вид роботи цікавий
тим, що кожен з учнів намагається віднайти
аргументи «за» і «проти», що сприяє
кращому засвоєнню питання, вихованню толерантності, терпимості до
переконань, що не відповідають його власним.
Під час про'ведення уроку «Культура
Київської Русі» (5
клас) на дошці записується
поняття «культура», учні пригадують все, що стосується цього слова. Перемагає той, хто
назве найбільше слів. Наприклад, при проведенні підсумкового
уроку за розділом «Княжа Русь-Україна» можна виставити на і
аукціон лоти «Діячі періоду Київсь-1 кої
Русі», «Культура Київської Русі». Кожен лот містить ряд запитань, Перемагає
той, хто дасть найбільше і відповідей.
Інтелектуальна розминка — це два-три не дуже складні питання для розмірковування; основна мета такої розминки — налаштування дитини на роботу.
У історії можна доручити дітям скласти вдома
цікаві задачі на читання карти і з цих задач почати урок. Найбільш ціканимн
є задачі, які складаються методом накладення карт (тобто використовуються декілька карт атласу).
Цей
прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами:
«Чи вірите ви, що...» Учні повинні погодиться з цим твердженням чи ні.
Це універсальна гра, яка дуже подобається дітям і залучає до активної
участі в уроці. Учитель загадує щось
(природне явище, число, предмет.
Історичну поЛію, літературний персонаж та ін.). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «Ілк .
«ні», «так і ні». Питання треба ставити
так, щоб звужувати коло пошуку.
Універсальність цього методичного прийому
полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої ситуації. Перевагами прийому є те,
що він навчає систематизувати
відому інформацію, зв'язувати воєдино окремі факти в загальну картину,
навчає уважно слухати й аналізувати
питання. Якщо питання некоректне або вчитель не може дати на нього відповідь з дидактичних міркувань, то він
відмовляється від відповіді наперед
обумовленим жестом. Після гри треба обов'язково обговорити питання: які з них
були найвдалішими, які менш вдалими. Головне в цьому прийомі — навчити
виробляти стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю
питань. Анатолій Пн у своїй книзі
«Прийоми педагогічної техніки» наводить
такий приклад.
Перший учень ставить коротке питання другому. Другий — третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь —
кілька секунд, учитель має право
зняти питання, яке не відповідає
темі або недостатньо коректне. Кожний учень має право відмовитися від участі
в бліц-турнірі, тому, шоб процедура
не зірвалася, учитель з'ясовує наперед, хто з учнів хотів би взяти
участь у цій дії.
Як
варіант для перевірки домашнього завдання або на узагальнюючому уроці можна запропонувати влаштувати змагання між рядами
на якийсь час, тобто яка з груп, не перериваючи ланцюжок, правильно і швидше за інших відповість на
питання. При цьому
треба вибрати рефері, які контролюватимуть правильність відповідей і час, за який учні впораються із
завданням.
На уроці історії, географії,
хімії, літератури можна запропонувати учням виступити від імені відомої персони
(вченого, літературного або історичного героя), при цьому не називаючи її, але описуючи
вчинки, відкриття, міркування.
Учень виходить до дошки і за пройденою темою ставить учителю
наперед підготовлені питання, на які він хотів би отримати відповідь. У свою чергу вчитель
ставить питання учню. Уся дія триває не більше 10 хвилин. Проведення турніру оголошується
заздалегідь. Питання мають бути стислі, відповіді — короткі й по суті. Рефері може зняти неконкретне питання. Учні
оплесками або підняттям руки (або проставляючи оцінки на аркуші) оцінюють дії учня й учителя.
Цей методичний прийом дозволяє розвивати зорову пам'ять, тренує уважність і відповідальність за кінцевий результат. Він
добре працює на уроках філологічного циклу, на уроках математики, географії.
Клас
поділений на 5-6 команд. Текст диктанту теж ділять на стільки ж частин. Аркуші з текстом прикріпляються до стін
якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає
«шпигуном». Він
підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам'ятовує, повертається до команди і диктує їм
свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок
(або зробить менше за інших).
Варіант 1. Якщо матеріал, що перевіряється, добре знайомий
учням, то цей методичний
прийом провокує виникнення ситуації успіху на уроці. А якшо матеріал новий, то успішні
пошуки помилки,
присмачені щирою похвалою і захопленням учителя,
дозволять дітям відчути себе дослідниками й
експертами.
Учитель у своєму
повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані
визначення, маршрути, послідовність
викладу, героям приписують чужі
думки і вчинки, даються невірні тлумачення подій і процесів. Учитель
просить знайти у висловленому тексті (задачі,
завданні) помилки.
Варіант 2. Цей же
методичний прийом можна застосувати як командну гру. Кожна
команда готує вдома (або на уроці) текст з помилками з певної теми і
пропонує його іншій команді. Для економії часу можна обмінятися текстами,
які були заготовлені наперед. Користь подвійна й обопільна — чия
команда краще заховає свої помилки і хто більше і
швидше знайде
Як росте сніжна грудка, так і
цей методичний прийом залучає до актиішої роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому
стисло можна описати так: Слово —
речення — питання — відповідь.
Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той
промовляє слово, яке стосується теми уроку. Показує на іншого учня і
говорить: «Речення». Другий учень складає речення з цим словом. Третій учень
придумує питання до цього речення, четвертий учень відповідає на нього
Цей методичний
прийом дуже доречний перед проведенням тематичного оцінювання, оскільки грає
роль розминки.
На аркуші
паперу діти малюють кошик, на якому пропонується написати терміни
(поняття, географічна або історична номенклатура, персоналі! та ін.) з вивченої
теми. Головне, шоб «кошик» був заповнений доверху. Через певний час учитель
зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви,
які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за
інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.
Варіант І. До дошки
виходять два учні її по черзі ставлять один одному питання за домашнім
завданням. У цій грі можна задіювати невеликий яскравий м'яч. Учень промовляє
питання і кидає м'яч своєму супернику. Учитель оцінює їх відповіді.
Варіант 2. Один з
учнів підготував прості питання за домашнім завданням. Відповіді на них
повинні бути односкладовими. Він виходить до дошки, кидає м'яч будь-якому з
учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить відповідь і м'яч
повертається до першого учня. Учитель оцінює якість і оригінальність питань і
правильність відповідей.
Цей методичний
прийом теж вимагає попередньої підготовки. На аркуші щільного паперу або на
картоні великими буквами записують формули (умовні знаки, словарні слова і т.
д.), які були вивчені на попередніх уроках. Потім аркуш паперу розрізають
так, щоб на кожній частині паперу залишилися окремі цифри, букви, математичні
(хімічні, географічні) знаки. Розрізані частини лото (у двох екземплярах)
перемішують на столі. Учитель викликає двох учнів до столу і пропонує скласти
формули (слова). Перемагає той, хто це зробить швидше і правильніше, До гри
можна ввести рефері, який оцінить і прокоментує результати. Цей методичний
прийом ідеально підходить для індивідуальної роботи (тихого опитування).
Покладіть на столі перед учнем (який через які-небудь причини соромиться
відповідати при всіх) лото і попросіть зібрати його за певний час. Тим самим
ви перевірите його знання.
Відповідь
учня записується на магнітофон (мобільний телефон). Цей запис клас
прослуховує ще раз і пише рецензію за планом, який записаний на дошці. План
рецензії:
•Повнота
відповіді.
•Логіка
викладу.
• Наявність
(відсутність) фактичних помилок у викладі.
• Мовна грамотність.
•Наявність
прикладів.
• Оцінювання
відповіді.
Рецензії
можна перевірити вибірково, учитель дає свої коментарі до них
Клас
розбивається на дві групи по рядах варіантах. Учитель ставить питання. На
нього відповідає перша група. При цьому кожний учень дає відповідь на це
питання своєму сусіду по парті — учню другої групи. Потім на це ж питання
відповідає сильний учень або вчитель. Учні другої групи, вислухавши відповідь
учителя, порівнюють його з відповіддю товариша і виставляють йому оцінку. На
наступне питання відповідають учні другої групи, а учні першої їх
вислуховують. Тепер вони виконують роль викладача і після відповіді вчителя
виставляють оцінку учням другої групи. Таким чином, поставивши 10 питань, ми
добиваємося того, шо кожний учень у класі відповість на 5 питань,
прослуховуватиме відповіді вчителя й оцінить свого однокласника.
Бесіда з
одним або декількома учнями відбувається пошепки, тоді як клас зайнятий іншим
завданням, наприклад тренувальною контрольною роботою. Цей методичний прийом
незамінний у тому випадку, коли в класі є діти, які з певних причин
соромляться (бояться) відповідати при всіх.
Учитель пропонує
на дошці групу репродуктивних або проблемних питань І завдань за вивченим
матеріалом, наперед проставивши бали складності. Потім учні в парі вибирають
собі завдання І починають спільно готуватися до рішення або відповіді, потім
вони обговорюють або розв'язують виниклі проблеми. Нарешті кожен з них готує
питання для свого товарні Іа, на які слід дати рішення або відповідь, після
чого вони обговорюють, яку оцінку заробив кожний з них або вони разом, передають аркуш аналізу спільної діяльності
педагогу.
Робота з
текстовими матеріалами. До «класики» жанру треба віднести і методичні прийоми
роботи з підручником або текстовими матеріалами під час перевірки домашнього
завдання. Робота з текстовими матеріалами потребує особливої уваги і
досліджень. Як правило, традиційні прийоми (прочитати і скласти простий або
складний план, знайти відповідь на питання, пояснити прочитане) швидко
набридають - і не приносять очікуваного ефекту.
Клас
поділений на декілька груп. Кожній групі вчитель дає окремий текст (як з
пройденого матеріалу, так і новий, але зі знайомим змістом). У кінці кожного
тексту поставлено проблемне питання («Чи може...», «Що відбудеться, якщо...»,
«Чи вірне твердження...»). У кожній групі призначають дуелянтів, решта учнів
грає роль секундантів. Суперники від кожної групи по черзі сходяться в
інтелектуальному поєдинку. Один учень висловлює свою точку зору на питання, а
його суперник завдає «удар у відповідь» — контраргумент. При цьому
враховується уміння вести суперечку, коректність, аргументованість. У цьому
поєдинку, можливо, і не буде абсолютного переможця, а буде знайдено
рішення, яке влаштує обидві сторони. Секунданти рецензують поєдинок і
визначають найсильнішого бійцз-в інтелектуальних поєдинках.
Кожному учню
пропонується визначити свою «адресу» в класній кімнаті. Ряди парт гратимуть
роль вулиць, самі парти або столи — будинків. Учні на аркушах записують
питання за текстом домашнього параграфа, пишуть адресу однокласника (1-ша
Зелена вулиця, будинок 3, Олені), свою зворотну адресу і з допомогою
листоноші відправляють записку адресату. Адресати повинні письмово відповісти
на питання. За командою вчителя гра зупиняється й оцінюються декілька
«листів». Найвищу оцінку одержують ті, хто поставив цікаве питання й отримав
на нього правильну відповідь
Учням
пропонується зробити шпаргалку (у три етапи) до складного або великого за обсягом
тексту домашнього завдання. Цей методичний прийом прийнятний тоді, коли
матеріал добре знайомий учням.
Етап 1. Скласти план тексту, використовуючи всього
декілька ключових слів. Умова: на читання однієї сторінки тексту і
конспектування відводиться тільки 30 секунд. Записи, які стосуються однієї
сторінки підручника, відділяються суцільною лінією.
Етап 2. Текст знову з першої сторінки. Конспект
записують у виді коротких тез. На роботу з однією сторінкою тексту
відводиться 1 хвилина.
Етап 3. До шпаргалки записують питання з кожної
сторінки, час роботи — 1 хвилина. Після закінчення роботи проводиться конкурс
шпаргалок (найкращі шпаргалки і питання).
Учитель
об’єднує учнів у дві команди. Кожна
команда по черзі намагається «забити гол» супернику( називають поняття,
терміни, що вивчалися на попередніх уроках, а суперники дають визначення або
пояснення).
|
|||
|
ІІ
|
Мотивація навчальної діяльності
|
|
|||
|
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
9)
10)
11)
|
«Дерево рішень»
«Мозковий штурм»
«Обговорення проблеми в загальному колі»
«Керовані фантазії»
«Дивуй»
«Фантастична забавка»
«Відстрочена відгадка»
«Асоціації»
«Альтернатива», «Класифікація»
«Прийом переплутаного логічного ланцюжка»
«Складання питання до плану вивчення нового
матеріалу»
|
Обираємо проблему, яка не має
однозначного розв'язання. Вона може бути викладена у формі історії, судової справи,
ситуації з життя, епізоду літературного твору. Кожна група пропонує своє рішення. Проведіть обговорення.
Можна провести
голосування всього класу для вибору одного з варіантів.
«Мозковий
штурм» спонукає учнів проявляти
творчість, дає можливість їм вільно
висловлювати свої думки.
Мета «Мозкового штурму» («Мозкової атаки») полягає в тому, щоб зібрати протягом
обмеженого періоду часу від усіх учнів якомога більше ідей щодо поставленої проблеми. У класі можна повісити
такий пла-'кат: «Кажіть усе , що спаде на
думку. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших. Можна повторювати ідеї, запропоновані
будь-ким іншим. Розширення запропо-нованої ідеї заохочується».
Так,
наприклад, при вивченні у 9-му класі теми «Україна напередодні та в
роки Першої російської революції 1905—1907 pp.» учням
можна запропонувати визначити ймовірні причини
революції та її рушійні сили.
Мета — з'ясувати певні положення, привернути
увагу учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі,
мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань. Учитель має
заохочувати всіх до роботи та участі в
дискусії. Стільці
або парти розташовуються по колу. Увесь клас обговорює ідеї чи події, що
стосуються певної теми.
Наприклад: «Іван Мазепа -зрадник чи національний герой?». Учні
висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі
висловитися. Вчитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити власну думку.
Проводиться робота з метою розвитку уяви учнів і мотивації
навчання.
Доцільно використовувати для індивідуальної і групової роботи. Прикладами можуть бути теми «Світ, де відсутні закони»,
«Світ, в якому
всі дотримуються законів».
Найбуденніші й повсюдні явища,
події, предмети можуть стати дивними,
якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза
розвитку пізнавального інтересу. До цього ж методичного прийому можна віднести такі
варіанти: «Що
відбудеться, якщо...?» У цих питаннях розглядаються парадоксальні ситуації.
Учні самі можуть знайти і
запропонувати подібні ситуації для обговорення.
У цьому
прийомі вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики. Наприклад,
перенести навчальну ситуацію на фантастичну планету,
змінити значення будь-якого параметра, який зазвичай залишається постійним
або має певне значення. Біологи можуть придумати фантастичну тварину або
рослину і розглянути її в реальному біоценозі. Філологи — перенести реального
або літературного героя в часі. Історики — розглянути історичну ситуацію
очима стародавнього грека або жителя Київської Русі. Універсальний підхід — написати фантастичну (прочитати підготовлені
вдома) розповідь, есе, вірші.
На початку
уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт), відгадку на яку
можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.
Цей метод
залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Його доцільно використовувати під час мотивації вивчення теоретичного матеріал) (ідеї, поняття) та питань методології. Залежно від змісту має три форми проведення.
Якщо
основним змісом,
що вивчається на уроці, є моральні орієнтації та цінності, доцільно
використовувати названі методичні прийоми. Суть методу «Класифікація» полягає
в тому, що учні
отримують робочі картки, на яких записані різні ознаки певних понять або явищ. Спираючись на власний досвід та уподобання,
учні повинні згрупувати їх за певними
ознаками або критеріями.
У
методичному прийомі «Альтернатива» учні отримують робочу картку, на якій записана певна
моральна проблема
і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв'язання. Кожен учень повинен
самостійно обрати тільки
одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір. Після
заслуховування відповідей трьох-чотирьох учнів учитель
організує фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку і перейти до
етапу навчально-пізнавальної діяльності учнів.
У процесі
вивчення нового матеріалу учні відновлюють послідовність перебування
кочовиків на території України
Повідомлення
теми й мети уроку. Тема уроку та план вивчення нового матеріалу записані на
дошці. Учитель сприяє самостійному цілепокладанню учнів.
Завдання учням: поставте запитання до
плану вивчення нового матеріалу.
|
|||
|
ІІІ
|
Вивчення нового матеріалу
|
|
|||
|
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
|
«Ажурна пилка»
«Рамка цілі»
«Побудова повідомлень за алгоритмом»
«Коротше ще коротше»
«Розумова картографія» (мережа думок)
«Броунівський рух», «Кожен навчає кожного»
«Діалогічне мислення»
«Словесна дуель»
|
Технологія використовується для
створення на уроці ситуації, яка дає учням можливість працювати разом для засвоєння значного обсягу
інформації за
короткий проміжок часу. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
Кожен
учень перебуватиме у складі двох груп — «домашньої» та «експертної». Спочатку учні формують «домашні» групи (1, 2, 3), а потім створюються «експертні» групи,
використовуючи
кольорові позначки, що
їх учитель попередньо роздав учням. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати
позначки різних
кольорів, а у кожній експертній — однакові. Завдання домашніх груп —
опрацювати надану Інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну нею з Іншими. Після завершення роботи «домашніх» груп учні розходяться
по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). У
кожній групі має
бути представник із групи.
Після
завершення роботи учні повертаються «додому». Кожен учень має поділитися Інформацією, отриманою в експертній групі з
членами своєї
«домашньої» групи. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні мають намагатися
донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї домашньої
групи за визначений учителем час.
Цей метод передбачає чотири етапи:
1. Мета (Чому? Навіщо? Для
чого?)
2. План (Яким
чином? Як?)
3. Дія (Що?Де?Коли?)
4.Результати (Які наслідки? Які
підсумки?)
Учитель пропонує скласти повідомлення «Основні віросповідні принципи ісламу» за таким алгоритмом: догмати ісламу → культи та обряди → релігійні течії ісламу.
Метод навчає лаконічно висловлювати свою думку,
дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника. Тому учитель
пропонує учням, прочитавши пункт у підручнику,
висловити основну думку уривку одним
реченням, а пізніше — одним словом.
Учитель пропонує тему «Культура ісламського
світу» учні повинні розбити її на логічно взаємопов'язані підтеми.
Розкриваючи кожну підте-му, вони створюють загальну характеристику обраної
теми. Тому вчитель
пропонує учням заповнити табличку «Культура ісламського світу», але
пропонує вписати в кржну підтему тільки прізвища та шедеври мусульманської культури.
Метод
«Навчаючи — учусь» використовується під час вивчення блоку інформації, узагальнення та повторення вивченого. Він надає
можливість учням
узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу створює загальну картину понять
і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та
підвищує інтерес
до навчання. Учні отримують картки з фактами, що стосуються теми уроку.
Ознайомившись з поданою інформацією, вони мають донести її однокласникам.
Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати
інформацію від іншого учня.
Дається
послідовний виклад навчального
матеріалу у формі діалогу за участі
вчителя та учнів з відповідним обміном думок. Передбачена попередня
підготовча робота учнів: ознайомлення з матеріалами періодичних видань та Інтернету,
опрацювання додаткової літератури,
перегляд телепередач. Діалогічна лекція є технологією інтерактивного
навчання, в ході якої вчитель має бути
готовим до організації дискусії,
яку, можливо, розв'яжуть самі учні.
Готуючись до такого виду роботи, вчитель повинен володіти фактичним
матеріалом теми, переглянути періодику,
матеріали підручника, методичні
посібники. Також доцільно розробити систему репродуктивних і проблемних запитань, спланувати регламент.
11
клас. Тема «Демографічна ситуація в незалежній Україні». Робота відбувається в групах та парах.
Частина учнів
визначається вчителем як незалежні експерти. Учні цієї групи коментують відповіді «жителів міста» та «жителів села», роблять
висновки про вплив економічних процесів
на демографічну ситуацію в країні.
Проводиться робота в парах
«Словесна дуель»:
1)
«Я хочу виїхати
з міста до села,
оскільки...»
2)
«Я хочу переїхати з села до міста,
оскільки...»
|
|||
|
IV
|
Закріплення вивченого матеріалу
|
|
|||
|
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
9)
10)
11)
12)
13)
14)
15)
16)
|
«Діаграма Венна»
«Гронування»
«Сенкан»
«Пошук аналогій»
«Пошук логічних зв’язків»
«Розпізнавання інформації»
«Піраміда»
«Дискусійна шкала»
«Хронологічний марафон»
«Нескінченний ланцюжок»
«Експрес опитування»
« Закінчи розповідь»
« Знахідка"
« Фантазери»
«Знайди пару»
|
Групам учнів пропонується завдання: після двохвилинної самостійної
роботи над документом, текстом підручника, іншим джерелом створити діаграму з
подальшим її коментуванням. Наприклад, знайти відмінні та спільні ознаки,
порівняти ті чи інші події.
Метод
використовується для підбиття підсумків вивченої теми. Учитель
посередині дошки записує історичну категорію, факт, подію, поняття, термін, постать, назву історико-географічного об'єкта. Учні пропонують
асоціації за обраною темою: слова або
фрази. У свою чергу, ці слова і фрази можуть наповнюватися новими
асоціаціями, утворюючи своєрідне
гроно. Коли всі ідеї записані на
дошці (зошитах), встановлюються
можливі зв'язки між окремими елементами. Використовуючи утворені асоціативні фона, школярі мають скласти речення або написати твір-мініатюру.
Це
п'ятирядковий неримованмй вірш, який застосовується як засіб заохочення
учнів до розмірковування над темою. Метод використовується для
підбиття, підсумків вивченого матеріалу:
Алгоритм сенкану:
1) перший рядок - слово числовос-
получення, яке означає тему;
2)
другий рядок — опис теми, що
складається з двох слів-прик- метникїв;
3)
третій рядок
називає дію,
пов'язану з темою, і містить три слова-дієслова;
4)
четвертий рядок є фразою, що
влучно характеризує тему;
5)
останній рядок складається з одного слова. Це синонім чи антонім до запропонованої теми.
Метод ефективний під час роботи з поняттями й термінами.
Учитель називає визначене поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше вивчене, та обгрунтувати свій варіант відповіді.
Метод навчає логічного мислення.
Учням пропонується
невеликий текст
історичної інформації і до нього даються висновки-підсумки. Висновки подаються логічні та помилкові. Школярі визначають,
які із них
правильні, а які хибні. Учні позначають буквам й «п» — правильні та «х» — хибні.
Метод навчає учнів розрізняти факти і погляди (точки зору).
Учитель пропонує
учням низку речень. Користуючись скороченнями «ф» — факт і «п» погляд (точка зору), вони повинні позначити, які з наведених
речень подають
факти, а які висвітлюють
погляди
Наприклад, можна запропонувати учням побудувати «піраміди» з нових
термінів, імен,
географічних назв, при цьому кожен наступний щабель «піраміди» на 2 букви більший за попередній. Наприклад, 1-й рядок
містить слово з
4-х букв, 2-й ряд — з 6 букв, 3-й — з 8 букв і т. ін.
Ця методика допомагає швидко визначити
думку класу, розподілитися на групи за переконаннями, організувати диспут.
Учитель на дошці креслить
шкалу: Негативні→не
визначилися → позитивні.
Діти
виходять до дошки і записують свої прізвища або наклеюють папірці зі своїми прізвищами
відповідно до власних переконань. Далі можна розподілити клас на 3 групи й організувати дискусію.
Виготовляються картки декількох видів: одні — із зазначенням
події, другі — з
датами, треті — містять уривками документів, легенд, пісень, портрети діячів, репродукції картин або схеми до зазначених
подій.
Можна використати під час
закріплення програмового матеріалу. Кожен учень говорить одне речення зданої теми уроку, продовжуючи
думку попередника, не повторюючись.
На запропоновані запитання
дати відповіді «так» чи «ні».
Учитель
вимовляє першу фразу, учні її доповнюють. Перемагає той хто закінчив
розповідь останнім. Наприклад.
Учитель.»Будда був сином індійського царя»…
Учень1.»
Батько любив свого сина, прагнув зробити його життя легким та приємним…»
Учень 2. « він забороним слугам…»
Метод сприяє розвитку пам`яті.
Учитель
з «чорного ящика» дістає предмети, про які учні повинні повідомити максимум
інформації: з якої країни цей предмет, до якого часу він відноситься.
Приклад. У «чорному ящику» лежать картки,
на яких зображені: Живопис, людина ( фараон, гетьман), будівля( замки )
Метод
вимагає від учнів серйозної роботи з
ілюстраціями, що сприяють підвищенню рівня знань.
Команди
отримують картки з ілюстраціями, за якими повинні скласти кротку розповідь (
6-8 речень).
Приклад.: ілюстрація «шадуф».Тут можна
написати про становище селян і про роль води у житті єгиптян.
Такий метод будить творчу
уяву, сприяє розвиткові усної мови.
Метод проводиться швидкому темпі, сприяє
розвитку асоціативного мислення.
Приклад.
·
Ромул
– Рем
·
Патриції
-…
·
Рим
-…
·
Ганнібал
-…
·
Гладіатор
-…
·
Реформи
-…
|
Немає коментарів:
Дописати коментар