Розробка конспектів уроків з використанням інтерактивних прийомів на різних етапах уроку з історії України тема «Княжа Русь – України» (5клас)

Зміст

Урок 1.Тема уроку.  Київська Русь. Давні літописи про

 перших князів Київської держави та походження назви Русь.---------3-6ст.

Урок 2.Тема уроку. Київська держава часів Володимира

Великого та Ярослава Мудрого.------------------------------------------------7-9ст.

Урок 3.Тема уроку.  Скрутні часи Київської Русі. Боротьба

Давньої Русі з кочовиками. Україна — Русь і монгольська

навала.-------------------------------------------------------------------------------10-13ст.

Урок 4. Тема уроку. Галицько-Волинська держава. Данило

Романович та його спадкоємці.---------------------------------------------14-18ст.

Урок 5.Тема уроку. Українські землі у складі Великого

князівства Литовського, Польського королівства,

 Угорщини, Молдавії, Кримсько - татарської держави,

 Туреччини, Московської держави.----------------------------------------19-22ст.

Тематичне оцінювання. Тема. «Княжа Русь – Україна».---------- 23-25ст.

Список літератури.------------------------------------------------------------26ст.

 Урок 1.

Тема уроку.  Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви Русь.

Очікувані результати.

Після уроку учні зможуть:

1.     Показуватимуть на карті територію Київської Русі;

2.     Даватимуть характеристику діяльності перших київських князів

 та створюватимуть їхні образні портрети;

     3.Називатимуть ознаки внутрішньої і зовнішньої політики князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

     4.Формулюватимуть визначення поняттям;

Основні поняття:

“Русь”, “Київська Русь”, “князі-нащадки”, “заколот”, “регент”, “данина”, “династія”.

Основні дати:

882р.— владу у Києві захопив Олег.

912-945р.— правління Ігоря.

945р. - повстання древлян; княгиня Ольга при владі.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

         Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

         Використовуючи прийом “Мозковий штурм”, учитель пропонує дати відповідь на запитання.

         Запитання:

1)    В якому році перша згадка назви “Україна”?

2)    Яку назву часто застосовують для українців?

3)    Який літопис описує утвердження держави на Україні?

4)    Яких 7 племінних об'єднань засвідчує літопис?

5)    Хто є за легендою засновником м. Києва?

6)    Який рік є роком виникнення м. Києва?

ІІІ. Формування нових понять.

1. Мотивація наукової діяльності.

    Учитель зачитує очікувані результати уроку. Учні записують в зошит.

  Варіант 1. Прийом “Коротше, ще коротше”.

   Учитель пропонує учням прочитати текст у підручнику “Князі — Аскольд та Дір”, висловити основну думку уривку одним реченням, а пізніше одним словом.

Варіант 2. Прийом “Дерево знань”.

   Умови роботи: учні (кількість визначає вчитель) знімають з дерева “листочки” з питаннями по тексту підручника “Князі — Аскольд та Дір”, а решта учнів опрацьовуючи даний текст, дають стисло відповіді.

         Запитання

1)    Після якого князя правителем був князь Дір?

2)    Чи ходив походами Аскольд на місто Царгород?

3)    Чи була знана у світі Київська держава за Аскольда?

4)    Чи Аскольд дбав про поширення християнської віри  серед русичів-язичників?

Завдання практичної роботи. Робота в групах (на швидкість):

1.     Хто і за яких обставин  міг із князів виголосити наведені слова? Співвіднесіть наведені висловлювання з іменами князів (цифри), яким вони належать (букви).

Що сказано	Ким, коли, у зв’язку з чим?
1) « Ви не князі і не князівського роду, а я князь»	а) Кияни князю Святославу
2) « Хай Київ буде матір'ю містам російським»	б) Олег перед убивством Аскольда і Діра
3) «Якщо повадиться вовк до овець, то перетягне все стадо, овець, то перетягне все стадо, якщо не уб’ють його, так і тут, якщо не уб’ємо його він нас всіх погубить»	в) Святослав ідучи на ворога
4) « Ти, князь, чужої землі шукаєш і охороняєш, а свою покинув, тільки нас не забрали печеніги…»	Г) Олег захопивши владу в Києві
5) « Йду на ви…»	д) Древляни про Ігоря, що вирішив зібрати повторну дань

ІV. Закріплення нового матеріалу.

    Варіант1. Прийом “Піраміда”. Учні із нових термінів складають “піраміду”, при цьому кожен наступний щабель “піраміди” на 2 букви більший за попередній. Наприклад, 1-й - рядок містить слово  із  4 букв, 2-й-з 6 букв і т. ін.

Варіант 2. Або поєднати стрілочками ім'я князя та факти його біографії.

1) Спалила місто Іскоростень	а) Аскольд і Дір
2) Був убитий древлянами	б) Олег
3) Загинув у битві з печенігами	в) Ігор
4) Київські князі, попередники Олега	г) Ольга
5) Прибив щита на воротах Царгорода та прийняв смерть « від свого коня»	д) Кий, Щек і Хорив
6) Засновники міста Києва	е) Святослав

   Робота з історичними джерелами.

Попрацюйте з історичними джерелами

Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський стіл 964 р. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони власної держави.

Під час зустрічі Святослава та візантійського імператора в 971 р. хроніст занотував побачену зустріч і описав зовнішність руського князя: «Був Свято­слав помірним на зріст, не дуже низький і не дуже високий, з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вусами). Голова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся - ознака знатності роду.

Міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він доволі суворим і ди­ким. Одне вухо його прикрашала золота сережка, оз­доблена золотим карбункулом та двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся лише чистотою». Наш літописець також залишив свідчення про Святослава: «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м'яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: "Хочу на вас іти"».

Запитання до джерел.

1.Яким є ставлення літописця та візантійського хроніста до князя?

2. Про які риси вдачі Святослава свідчать джерела?

3. Порівняйте описи хроніста з мальованим портретом Святослава, чи правильно     худож­ник втілив відомості з джерел

V. Підсумок та оцінювання знань учнів

    Домашнє завдання.

    1.Прочитати відповідний розділ підручника.

Хронологічна задача

Щоб встановити мирні відносини з Візантією, княгиня Ольга здій­снила подорож до Константинополя. На думку істориків, вона відбулася у 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імперато­ра, учасника цієї події Костянтина Багрянородного. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської княгині, вказавши не лише дати, коли це сталося, а й дні тижня, на які ті припали. Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до Константинополя. Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що на той час, коли загинув його батько князь Ігор, йому виповнилося 3 роки.

Відповідь. (957 - 945) + 3=15.

Урок 2.

Тема уроку. Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

1)    Встановлювати хронологічну послідовність подій;

2)    аналізувати та порівнювати діяльність Володимира Великого та Ярослава Мудрого;

3)    показувати територію Київської Русі Х століття;

4)    застосовувати та пояснювати терміни та поняття;

5)     даватимуть характеристику історичним постаттям доби Київської Русі.

Основні поняття і терміни:

“Тризуб”, “імператор”, “релігія”, “християнство”, “десятина”, “Руська Правда”, “Повість минулих літ”, “реформа”.

Основні дати та події:

988р. - хрещення Русі;

1019-1054р. - правління Ярослава Мудрого;

1036р. - розгром печенігів Ярослава Мудрого.

Тип  уроку. Вивчення нового матеріалу

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

   Варіант 1. Прийом “Вірю — не вірю”.

 Кожне питання починається словами: “Чи вірите ви, що...”. Учні повинні погодитися з цим твердженням чи ні.

1.     Чи вірите ви, що князі-нащадки Кия — Олег та Ігор?

2.     Чи вірите ви, що русичі м. Константинополь називали Царгородом?

3.     Чи вірите ви, що Аскольд не укладав договору з Візантією?

4.     Чи вірите ви, що князь Ігор роду Рюриковичів?

5.     Чи вірите ви, що Ольга дружина князя Олега?

6.     Чи вірите ви, що за легендою від свого коня загинув князь Олег?

7.     Чи вірите ви, що у 945р. Відбулося повстання древлян?

8.     Чи вірите ви, що княгиня Ольга була регентом Київської Русі?

9.     Чи вірите ви, що Святослав мав прізвисько Завойовник?

Варіант 2. Прийом “Пошук аналогій”.

   Метод ефективний під час роботи з поняттями й термінами. Учитель називає визначення поняття, а учням необхідно назвати поняття із заданого на домашнє завдання, та обґрунтувати свій варіант відповіді.

ІІІ. Формування нових понять.

1.     Мотивація наукової діяльності.

Прийом “Відстрочена відгадка”.

Дається загадка (маловідомий факт), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.

                     Загадка

          Звав тебе народ ласкавим,

          Називав теж “Сонцем ясним”,

          Бо зробив ти край великим,

          А свій люд — багатий, щасливим.

          Від Кавказу по Карпати

          І від моря аж по Волгу

          Став “Великий панувати”.

                                       (князь Володимир)

Вчитель оголошує тему уроку та план.

1.     Князь Володимир — зовнішня політика;

2.     Реформи Володимира Великого;

3.     Правління князя Ярослава Мудрого.

Самостійна робота. Учні заповнюють таблицю “Реформи Володимира Великого”.

Назва реформи

Суть реформи

     988р. - ...;Самостійна робота.  Учні дають назви подій до даних дат,опрацьовуючи даний текст підручника.     980р. - ...;

     980 — 1015рр. - ... .

Спільна робота учнів та учителя. Порівняльна характеристика внутрішній політиці В. Великого та Я. Мудрого.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

   Варіант 1. Прийом “Історичне фехтування”

Учні мають довести,  що добре опрацювали новий матеріал.

Робота по варіантах: І-В — дає 4 питання ІІ - варіанту, на які ті, у свою чергу дають відповідь. Пізніше міняються: ІІ-В- 4 питання, а І-В дає відповіді.

Варіант 2. Прийом “Так — ні ”.

Цей прийом подобається дітям і залучає до активної участі на уроці. Учні намагаються по даній темі дати питання такі, щоб можна було відповісти “так” чи “ні”. На питання має відповідати вчитель. Універсальність цього методичного прийому полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої ситуації. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизувати відому інформацію, навчає уважно слухати. Якщо питання некоректне, вчитель відмовляється від надання відповіді на нього.

Після гри треба обов'язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які  менше вдалі

- учні дають відгадку на прийом « Відстрочена відгадка».

V. Підсумок та оцінювання знань учнів.

VI. Домашнє завдання.

  1.Прочитати відповідний розділ підручника.

    Додаток   Попрацюйте з історичними джерелами

1.       Про хрещення киян літописець написав таке: «... Во­лодимир послав посланців своїх по всьому городу, гово­рячи: "Якщо не з'явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде". І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і
говорили: "Якби се не добре було, князь і бояри усього б не прийняли". А назавтра вийшов Володимир із свяще­никами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зі­йшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стоялиті до шиї, а другі - до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили воді, а священики, стоячи, молитви творили...»

Що в літописному переказі вказує на рішучість намірів Володимира впровадити християнство як державну релігію?

        

                        

Урок 3.

   Тема уроку.  Скрутні часи Київської Русі. Боротьба Давньої Русі з кочовиками. Україна — Русь і монгольська навала.

Очікувані результати:

Після уроку учні:

1)    Розповідатимуть про причини розпаду Київської Русі на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву, а прагнули жити своїм самостійним життям;

2)    даватимуть оцінку грізним ворогам Русі — половцям;

3)    даватимуть оцінку героїчним подвигам русичів в обороні великих міст українських;

4)    описуватимуть історичний портрет діяльності Володимира Мономаха;

5)     показуватимуть на карті визначні місця битв із кочівниками.

Основні поняття та терміни:

“половці”, “монголи”, “татари”, “хан”, “орда”, “ярмо”, “Золота Орда”.

Основні дати та події:

1223р. - битва на р. Калці біля Азовського моря;

1237р. - новий похід монголів на Русь;

1239р. - хан Батий здобув Переяслав, Чернігів;

1240р. - облога монголами Києва.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

               Хід уроку

І. Організаційний момент;

ІІ. Актуалізація опорних знань.

     Учитель розподіляю клас на два варіанти.

     Завдання:

     І-й варіант.  У хронологічному порядку назвати імена князів, що посідали  київський престол у ІІ половині Х — І половині ХІ ст.

       Відповідь: Кий — Дір, Аскольд — Олег — Ігор — Ольга — Святослав, Володимир Великий — Ярослав Мудрий.

  ІІ-й варіант. З наведених цифр доберіть найбільш видатні події з історії

                          Київської Русі  Х-ХІ ст. Назвіть подію, що сталася цього року.

                                        1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 0.

                           Відповідь: 945р., 988р., 1019-1054р., 980р..

Виконавши завдання, учні презентують свої варіанти відповідей.

ІІІ. Формування нових понять.

1.     Мотивація наукової діяльності.

Учні виписують з підручника певного тексту причини  розпаду Київської Русі.

Причини:

1) Між синами та онуками Ярослава Мудрого спалахнула боротьба за владу і за землі;

2) окремі князівства, що від'єдналися, не хотіли коритися Києву;

3) напади з Причорноморських степів кочовиків-половців.

    Варіант 1.Прийом “Розумова картографія” (мережа думок).

Учитель пропонує учням окремий розділ теми: “Монголо-татарська навала”. Учні повинні розбити її на логічно взаємопов'язаний план. Розкриваючи кожен пункт плану, вони створюють загальну характеристику обраного розділу теми.

    Варіант 2.  Прийом “Рамка цілей” по пункту плану “Монголо-татарська навала”.

Цей метод передбачає чотири етапи:

1.     Мета (Чому?, Для чого?);

2.     План (Яким чином?, Як?);

3.     Дія (Що?, Де?, Коли?);

4.     Результат (Які наслідки?, Які підсумки?).

Варіант відповіді.

1.     Завоювати ослаблені руські землі;

2.     Пішли військом (навалою) на руські землі;

3.     1-й бій — 1223р. на р. Калці біля Азовського моря;

1239р. -  орди хана Батия здобули Переяслав, Чернігів;

1240р. - оборона від ударів монголів Києва.

4.     На Київську Русь над її землями було встановлено монгольське ярмо від Золотої Орди.

Працюючи з історичною картою (на контурній карті учні визначають стрілками рух по Київській Русі монголо-татарського війська).

Працюють учні з історичним джерелом.

   Про київські події 1240 р. літопис розповідає: «У тому ж році прийшов хан Батий до міста Києва з величезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти. І не можна було чути в місті один одного від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від звуків труб, від іржання стад кінських і від крику та галасу нез­численної кількості людей».

Який епізод облоги Києва описано в джерелі? Що дізналися про кількість ординців - учасників описаної події? Про що це свідчить? Доведіть, що розповідь літописця сповнена почуттями. Які це почут­тя? Чому ви так думаєте?

  

   Робота учнів з поняттями та термінам.

Схема 1. Діяльність князя Володимира Мономаха.

   ВОЛОДИМИР МОНОМАХ:

• У 1113 р. посів престол у Києві;
• Написав літературний твір «Повчання Мономаха»;
• Здійснив низку походів проти кочівників половців;
• Припинив боротьбу між князями;
• Здобув міжнародний авторитет Русі.

			ІV. Закріплення нових понять.

   

1.     Залежність Золотої Орди – це… .

2.     Хан Батий у 1240р. під проводом якого монголо – татарське військо захопили… .

3.     Перша битва між русичами та монголами сталася на… .

4.     Володимир Мономах був останнім… .

5.     Монголо – татари утворили державу… .

6.     Від ударів завойовників впали мури… .

7.     Сплачували данину завойовникам хлібом, …, … .

Варіант 2. Учні працюють над розв’язуванням  кросворда.

         Учні отримають назву документа, який видавався князям на підтвердження права на князювання.

    Питання

1.                Залежність від Золотої Орди. (Ярмо)

2.                Військове знаряддя для руйнування мурів. (Таран)

3.                Кочовики, з якими вів боротьбу Володимир Мономах. (Половці)

4.                                  Ім'я хана, під проводом якого монголо-татарське військо захопило Київ. (Ба т и й)

5.                Місце, де сталася перша битва між русичами та монголами. (Калка)

V. Підсумок та оцінювання знань учнів.

VІ. Домашнє завдання.

       Прочитати відповідний розділ підручника.

                                

                        Урок 4.

Тема уроку. Галицько-Волинська держава. Данило Романович та його спадкоємці.

Очікувані результати

Після уроку учні вмітимуть:

1.     Знатимуть причини виникнення Галицько-Волинської держави;

2.     показувати на карті землі, що опинилися у межах Галицько-Волинської держави;

3.     давати характеристику визначним особистостям цього періоду: Роман Мстиславович, Данило Галицький, Юрій І Львович.

4.     характеризувати процес існування Галицько-Волинської держави – правонаступниці Київської Русі;

5.     встановлювати хронологічну послідовність подій.

Основні дати та події:

1199р. – волинський князь Роман Мстиславович заволодів Галичем і об’єднав галицькі й волинські землі в одне князівство;

1253р. – в Дорогочині Данило прийняв королівську корону;

1256р. – заснування м. Львова Данилом Галицьким;

1340р. – Галицько-Волинські землі потрапили під владу Литви та Польщі.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                    Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

     Історичний диктант:

1. Залежність від Золотої Орди.                                                         1. Ярмо.

2. Військове знаряддя для руйнування мурів.                                  2. Таран.

3. Кочовики, з якими вів боротьбу В. Мономах.                              3. Половці

4. Ім’я хана під проводом якого монголо-татарське

    військо захопило Київ.                                                                    4. Батий.

5. Місце, де сталася перша битва між русичами і монголами.       5. Калка.

6. В якому році відбулася оборона Києва?                                        6. 1240р.

7. Яка церква завалилася від ударів монголів під час

 оборони Києва?                                                                               7. Десятинна

8. Місто – столиця Золотої Орди.                                                   8. Сарай.

9. Хто є автором «Повчання дітям»                                                                                                                                                                            9.В.Мономах

10. Роки князювання Володимира Мономаха.                         10.1113-1125рр

11. Чиїм онуком був В. Мономах?                                             11. Я. Мудрого

12. В якому місті був з’їзд князів?                                             12. м. Любеч

       

  Учні міняються зошитами і перевіряють відповіді, які зачитує вчитель. Виставляють оцінки.

        Історична загадка.

  У лісах під Черніговом 1821р. було знайдено золотий змійовик – оберіг, що належав В. Мономаху. Ймовірно князь загубив його під час полювання. Скільки приблизно років ця річ могла пролежати в землі? Через скільки років її знайшли?

        Розв’язання:1. 2012 – 1113 = 899 р.

                            2). 1821 - 1113=708 р.

Відповідь: ця річ пролежала 899 років;  її знайшли через 708 років.

ІІІ. Формування нових понять.

1. Мотивація наукової діяльності

    Київ втрачає  значення загальнодержавної столиці наприкінці ХІІ ст.

Схема 1.                Утворення нової держави

                                               

                                   Галицьке князівство             

                               Волинське  князівство                                                                                                                                             

                                                1199р.          

                                     Роман Мстиславович

                                    об’єднав князівства

                                    утворилася Галицько-

                                      Волинська держава

Прийом «Мозковий штурм».

    Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий штурм» дати характеристику діяльності Данила Галицького.

     Передбачувані відповіді учнів.

· Припинив колотнечу бояр.

· Домігся успіху над монголами.

· Прийняв корону.

· Побудував багато нових міст.

· Європейські держави визнавали за правами рівним собі.

· Заклав будівництво м. Львова.

Самостійна робота.

Схема 2.

                                  Правління Юрія І Львовича      

                                         (1301 – 1308рр.)

 

          Учні працюють з датами і подіями.

  Скільки років було Данилові Романовичу під час битви на р. Калці, у якій від брав участь, якщо в літописі відомо, що коли загинув його батько у 1205р. князеві було 4 роки? Полічіть скільки було років князеві, коли він здійснив подорож до Орди в 1245р.

     Розв’язання:

1. 1223-1205р. =18р.

2. 18р. + 4р. =22р.

3. 1245-1223 =22р.

4. 22+22=44р.

Відповідь: Данилу Романовичу було 44 роки.

     Учні працюють з історичними джерелами.             

Літописець так відтворює події битви на річці Калці, у якій брав участь Данило Романович: «Коли зійшлися війська між собою, то Данило Романович виїхав наперед, і воєвода Семен Олуйович, і воєвода Василько Гаврилович, Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий з коня, а сам Данило поранений був у груди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, був бо він сильний, - і Данило кріпко боровся, побиваючи татар... Був бо він сміливий і хоробрий, од голови й до ніг його не було на нім вади. Татари ж утікали, а Данило побивав їх своїм військом. Кріпко вони билися, але інші полки татарські зітнулися з ними, і за гріхи наші руські полки було переможено».

Запитання до джерела.

1. Яким постає з оповіді літописця Данило Романович під час битви на річці Калці?

 2. Що мав на увазі літописець, коли пояснював перемогу монголів у битві на річці Калці як кару за гріхи русичів?

 Галицький літописець описує одяг князя Данила, коли той приїхав на гостину до угорського короля в 1252 р.: «Сам він їхав поруч із королем за звичаєм руським: кінь під ним був напрочуд гарний, сідло позолочене, стріли й шабля золотом оздоблені та іншими прикрасами, аж дивно було, а жупан із тканини грецької широким золотим мереживом обшитий, і чоботи зелені козлові, обшиті золотом... Багато дивилося та багато дивувалося, а король йому сказав: «Не пошкодував би я дати й тисячу срібла за те, що ти прийшов звичаєм руським батьків твоїх».

Запитання до джерела.

1. Яке враження справив на вас уривок з «Галицько-Волинського літопису»? 2. Про які риси Данила Романовича він свідчить?

3. Про які деталі повсякденного життя тієї доби дізналися?

ІV. Закріплення нового матеріалу.

    Варіант 1.  Прийом «Нескінченний ланцюжок».

   Кожен учень говорить одне речення з даної теми уроку, продовжуючи думку попередника, не повторюючись.

     Варіант 2. Прийом  «Експрес опитування».

  На запропоновані запитання дати відповіді «так» чи «ні».

1. Перший український король Кий.                                                      1. Ні.

2. У м. Львові стоїть пам’ятник «Данило на коні сидить».                  2. Так.

3. Роман Мстиславович заволодів Галичем.                                          3. Так.

4. По смерті Данила в Галицько – Волинському королівстві

почалися найкращі часи.                                                                         4. Ні.

5. Юрій І Львович не приймав титул короля.                                       5. Ні.

6. 3 1340р. Галицько-Волинське князівство потрапило під владу Литви та Польщі.                                                                                                     6. Так.

7. Данило Галицький зважився на поїздку до Золотої Орди.              7. Так.

8. Данило Галицький не будував нових міст.                                        8. Ні.

V. Підсумок уроку. Домашнє завдання.  Прочитати відповідний параграф підручника.

                            

    Урок 5.

   Тема уроку.   Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини, Молдавії, Кримсько - татарської держави, Туреччини, Московської держави.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

       1) показувати на карті країни, які поділили українські землі: Велике князівство Литовське, Польське королівство, Угорщину, Молдавію, Кримсько – Татарську державу, Туреччину, Московську державу;

       2) аналізувати становище українських земель, що входили до сусідніх держав;

       3) характеризувати діяльність литовської та польської влади;

       4) розповідати про становище церкви в ХVІ столітті на Україні;

       5) виробити уявлення про причини виникнення греко-католицької церкви.

Основні дати та події:

14 ст. – перехід українських земель до складу сусідніх держав.

1569р. – утворення Речі Посполитої; Люблінська унія.

1596р. – Берестейська церковна унія.

Основні поняття та терміни:

«Християни», «унія», «Річ Посполита», «католицизм», «православ’я», «уніати», «греко-католики».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

             Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

          Робота в групах.

1-а група. Виконує завдання №1 робочого листа (Додаток 1).

2-а група. Виконує завдання №2 робочого листа (Додаток 2).

3-я група. Виконує завдання №3 робочого листа (Додаток 3).

      Додаток1.  Робочий лист до уроку «У складі Литви та Польщі»

Клас... Прізвище учня ...

Завдання № 1

 У пропонованому тексті підкресліть правильну відповідь з числа на­ ведених у дужках.

 Після розпаду Київської Русі її славу перебрала (Золота Орда, Новгород~Суздальське князівство, Галицько- Волинська земля). Ця держава, що по­стала (/199р., 1185р., 1205р.), проіснувала (50, 100, 150, 200) років. У її межах були об'єднані (два, декілька, більшість) руських князівств, розта­шованих на території України.   

Завдання №2

 З наведених подій позначити ті, що пов'язані з галицько-волинським  князем Романом Мстиславичем, буквою «Р->, а ті, що з його сином Дани­лом Романовичем,  — буквою «Д»:

1 199 р. — об'єднав Галич і Волинь у єдину державу.

1205 р. — загинув під час походу до Польщі.

1 223 р, — брав участь у битві з монголами на річці Калці.

1256 р. — заснував місто Львів.

Завдання №3

 Користуючись картою, розміщено в атласі або підручнику, підкрес­літь ті держави та руські князівства, з якими межувало Галицько- Волин­ське князівство у середині XIII ст.:

        Велике князівство Литовське, Польща, Угорщина, Візантія, Золота Орла, Рязанська земля, Новгородська земля, Ростово-Суздальська земля.

 Завдання №4

Користуючись картою атласу або підручника «Українські землі у складі Великого князівства  Литовського та Королівства Польського XIV- друга полонина XV ст.», позначте прямою лінією назви міст, що опинилися у складі Великого князівства  Литовського, та прямою лінією ті, що потрапили під владу Польщі.

Житомир, Київ, Перемишль, Кам'янець, Біла Церкна. Луцьк, Галич, Володимир, Канів.

Завдання №5

Позначте знаком  «+»   положення,   що .характеризують становище українців під владою Польщі.

Ø Становище українських селян та ремісників суттєво поліпшилося.

Ø Помітно зросла кількість українських шкіл.

Ø Відбувався процес закріпачення українського селянства.

Ø Закривалися православні храми.

Ø Українці брали активну участь  у державному управлінні.

Ø Насаджувався католицизм.

Ø Зріс опір українців польському пануванню.

 Третя група виступаючи, називає і показує на карті країни-сусіди Галицько-Волинської держави.

Виконавши завдання групи звітують про результати роботи.

ІІІ. Формування нових понять.

 1. Мотивація наукової діяльності.

Варіант1. Прийом «Мікрофон».

-         Учитель. Чому населення українських земель майже не чинило опору литовських князям?

Опрацювавши відповідний текст підручника, по уявному мікрофоні давати відповіді.

Орієнтовні відповіді:

1. Любарт мав дружину з роду галицько-волинських князів і тому вважали, що він відродить Галицько-Волинське державу.

2.Народ український відчував міцність і силу незалежного володаря  Любарта.

3. Українське населення сприймало литовських лицарів як визволителів.

    Робота із словником. Поняття та терміни записати у словник:

«унія», «Річ Посполита», «католицизм», «православ’я», «уніати», «греко-католики».

  Робота з історичною картою.

Завдання. Виписати міста України, що потрапили під владу Литви та Польщі (Житомир, Київ, Перемишль, Кам’янець, Біла Церква, Луцьк, Галич, Володимир, Канів).

-         Використовуючи прийом «Мозковий штурм»,  учитель пропонує дати відповіді на запитання: яким було становище церкви у ХVІ ст. ? (використовуючи текст підручника).

    Орієнтовні відповіді учнів фіксуються на дошці та в зошиті.

1) Українці сповідували православ’я.

2) Поляки сповідували католицизм.

3) Католицька церква була  чужою для українців.

4) Поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі.

5) 1596р. – Берестейська церковна унія; об’єднання двох церков; утворення греко-католицької церкви.

Доповнення вчителя.

· Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.

IV. Закріплення нових понять.

      Варіант 1. Розв’язати «Кросворд».

    Учитель пропонує учням розбитися на групи та скласти кросворд за матеріалом уроку. Кросворд повинен містити не менше 8 слів. По закінченні роботи учні обмінюються своїми роботами та переходять до розв’язання кросвордів інших груп.

      Варіант 2. Прийом «Історичне фехтування»

Учні складають 6 питань за матеріалом уроку, а потім ставлять їх одне одному.

V. Оцінювання знань учнів.

 Домашнє завдання.

      1. Прочитати відповідний параграф теми.

      2. Скласти речення зі словами. ( Люблінська унія, Польща, Литва, підписали  - Брест, 1596р., греко-католицька церква, утворилася.

                                    

                                                  Тематичне оцінювання

5 клас

Історія України.

Тема. «Княжа Русь – Україна».

І – Варіант.

1 – рівень.

1.Пояснити дати:

1199 р. –

988 р. –

1240 р. –

2.Доповнити речення.

    За Володимира почали карбуватися перші . . . . . . монети - . . . . . .  й  . . . .   .

3.Підкреслити правильну відповідь.

    Хто був батьком Ярослава Мудрого?

    1.Олег.

    2.Володимир.

    3.Святослав.

2 – рівень.

1.Дати визначення поняттям: «язичництво», «полюддя».

2.Розствити події в хронологічній послідовності.

   □ – владу в Києві захопив князь Олег;

   □ – Аскольд першим уклав угоду із Візантією.

   □ – після смерті Ярослава між його синами та онуками спалахнула боротьба за владу й землі.

3 – рівень.

1.Як відбувався і чим закінчився похід монгольських орд на Київську Русь?

4 – рівень.

1.Довести, за які заслуги Ярослава назвали Мудрим?

  

 ІІ – Варіант.

1. – рівень.

1.Пояснити дати.

     1256 р. –

     1186 р. –

     945 р. –

2.Доповнити речення.   

     Завойовники Монголи оточили  . . .   церкву і вдарили в її стіни і впали вони та поховали  . . . .   .

3.Підкреслити правильну відповідь.

   Назва річки, на якій у 1223 р. відбулася битва з татарами.

       1.р.Дністер.      3.р.Калка.

       2.р.Дніпро        4.р.Либідь.

2 – рівень.

1.Дати визначення поняттям: «ярлик», «християнство».

2.Співвіднести історичні праці із їх діячами.

Ярослав Мудрий                    «Повість минулих літ»

Володимир Мономах            «Повчання дітям»

Нестор                                     «Руська Правда»

3 – рівень.

1.Якими справами уславив своє ім’я князь Володимир?

4 – рівень.

1.Довести, що про Данила Романовича в українців залишилася добра пам’ять?

ІІІ – Варіант.

1 – рівень.

1.Пояснити дати:

    1340 р. –

    1223 р. –

    1019 – 1054 р. р. –

2.Доповнити речення.

     Волинський князь . . . . .   Мстиславович заволодів Галичем і об’єднав . . . . й . . . .  землі в одне князівство.

3.Підкреслити правильну відповідь:

    За Володимира почали карбуватися перші давньоруські монети:

1.     златники;        3. карбованці;

2.     гривні;             4. срібники;

2 – рівень.

1. Пояснити терміни: «Золота Орда», «Київська Русь».

2. Співвіднести дати та події.

     988р.           Утворення Галицько – Волинського

                          князівства.

     1199р.         Перша згадка у джерелах про м. Львів.

     1256р.         Хрещення Русі.

3 – рівень.

1.Які закони були записані до «Руської правди»?

4 – рівень.

1. Доведіть, що Київська Русь зазнала великої розрухи в часи та після Монгольської навали.

Список літератури

1. Українська історіографія. (З давніх часів до середини ХІХ ст.) М.І.Марченко.  Видавництво Київського університету, 1959 р.

2. Історія української літератури (І-ІІІ томи).

М. Грушевський. «Літературні пам’ятки України», 1993 р.

 3. Україна. Віхи  історії [Текст] /Авт.-упоряд.: В. Томазов, О.Ясь. – К.:  Мистецтво, 2001.

4. Історія України: Тести. 6-11 класи: Посібник/ За ред.. О,Д, Бойка. К.: Академвидав, 2008.

  5.  Історія України: Джерельний літопис [Текст] /За ред. В. І. Червінського та М. І. Обушного. – К.: ДП «Дирекція ФВД», 2008.